Менінгіт - важке запальне ураження оболонок головного і спинного мозку, яке здебільшого спричиняється бактеріальними та вірусними інфекціями. Менінгіт можна сплутати зі звичайною застудою. Причиною захворювання стає будь-яка вірусна інфекція. Менінгіт виникає як самостійне захворювання або як ускладнення іншого. Захворіти на нього можна в будь-якому віці. Найчастіше хвороба характеризується раптовим і несподіваним початком.
Нерідко батьки думають, що дитина застудилася, і не надають цьому значення. Менінгіт може розвиватися раптово та миттєво, а симптоми можуть з'явитися протягом 3-7 днів після зараження. Пізніше можуть розвиватися і такі небезпечні симптоми менінгіту, як судоми чи кома. Через бездіяльність хворобу можна запустити до такої міри, що медики не зможуть допомогти
Цифри і факти
• Епідемії менінгіту відзначаються по всьому світу, особливо в країнах Африки на південь від Сахари.
• Збудниками менінгіту можуть бути багато мікроорганізмів, зокрема бактерії, віруси, грибки та паразити.
• Залежно від збудника інфекційні менінгіти поділяють на бактеріальні та вірусні. Бактеріальний менінгіт частіше протікає у важкій формі й призводить до значних ушкоджень нервової системи, а інколи й до летального результату. Від цього типу менінгіту помирають 10% хворих, а в кожного п'ятого розвиваються важкі ускладнення. Вірусні менінгіти зазвичай протікають більш сприятливо і не викликають важких ускладнень.
• Менінгіт вражає людей різного віку, проте найбільшому ризику піддаються діти раннього віку. Новонароджені схильні до найбільшого ризику зараження стрептококом групи В, діти раннього віку - менінгококом, пневмококом і haemophilus influenzae.
• Щороку в світі реєструють близько 300 000 – 500 000 випадків менінгококової інфекції, зокрема 30 000 – 50 000 летальних випадків. Найвищий рівень захворюваності — серед дітей до 1 року. Зокрема, у 2019 році в Україні було зареєстровано 299 випадків менінгококової інфекції (50 — у дітей до 1 року).
• Найпоширеніша менінгококова інфекція в Африці, на південь від Сахари, на території від Сенегалу до Ефіопії. В окремих країнах цього «менінгітного поясу» в роки епідемічних підйомів захворюваність досягала 200–500 на 100 000 населення.
Зараження та симптоми менінгіту
Джерелом інфекції може бути хвора людина і носії менінгокока. Шлях передачі інфекції - повітряно-крапельний (під час кашлю, чхання, розмови), контактно-побутовий, харчовий і водний.
Перебіг бактеріальних і вірусних менінгітів може відрізнятися. Наприклад, бактеріальні менінгіти часто супроводжуються судомами і специфічним темним висипом на шкірі. Вірусні менінгіти можуть розвиватися на тлі звичайних застудних захворювань (нежитю або кашлю), а також інфекцій із висипом іншого характеру - червоним або рожевим.
Характерні симптоми хвороби:
• підвищення температури;
• неприродна блідість шкіри;
• головний біль розпираючого характеру, що локалізується в потиличній ділянці і віддає в шийний відділ хребта;
• озноб і судоми;
• відсутність апетиту;
• тонічне напруження м'язів кінцівок і тулуба;
• підвищена чутливість до звуків і світла (хворі лежать із заплющеними очима і прагнуть уникати розмов);
• зміна ритму дихання;
• блювота, не пов'язана з прийомом їжі, що з'являється при зміні положення або при загостренні головного болю;
• втрата свідомості;
• ущільнення тім'ячка у немовлят.
Пам'ятайте! У разі появи найменших подібних симптомів захворювання треба швидко викликати лікаря.
Якими є наслідки перенесеного захворювання?
Близько 20% пацієнтів, які перенесли бактеріальний менінгіт, можуть мати довгострокові ускладнення захворювання. До них відносяться втрата слуху, судоми, слабкість у кінцівках, порушення зору, мовлення, порушення пам'яті, труднощі в спілкуванні, а також шрами і наслідки ампутації кінцівок у разі сепсису.
Вакцинація – дієвий спосіб профілактики хвороби
Профілактикою менінгіту є зміцнення імунної системи: дотримання правил особистої гігієни, ведення здорового способу життя, правильне харчування, заняття фізкультурою, отримання достатнього заряду енергії без перевантажень, прогулянки на свіжому повітрі, пробіжки.
Одним з способів запобігання менінгококовій інфекції у дітей є вчасно проведена вакцинація. В Україні наявні вакцини проти чотирьох видів менінгококів, зареєстровано три вакцини різних виробників. Зазвичай дітям до двох років потрібна більша кількість доз вакцини, ніж старшим дітям та дорослим. Вакцинацію можна починати із 6 тижнів життя. Дуже важливо захистити дитину від інфекцій до того, як вона почне активно контактувати з іншими дітьми в дитячому садку або на дитячому майданчику. Щепити маля можна у сімейного лікаря чи педіатра, придбавши вакцину власним коштом.
Відділ комунікації, організаційної та інформаційно-роз’яснювальної роботи ДУ «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».
